Час рятувати природу: можна купити ялинку в горщику, а можна — штучну

Незабаром до нас завітає Новий рік. За два тижні до нього в Києві традиційно запрацюють кілька десятків ялинкових базарів (торік їх було аж 90). Люди кинуться купувати зелені деревця, бо така склалася традиція. На початку тижня в Києві почали монтувати головну ялинку столиці: міська влада вже озвучила інформацію, що вона, вартістю 500 тисяч гривень, засвітиться на майдані Незалежності 20 грудня і буде 35-метрової висоти. Разом з тим в Україні, та й у Європі, вже склалася інша традиція - прикрашати на Новий рік домівки штучними ялинками. За збереження хвойних дерев у передноворічний період особливо виступають екологи, їх підтримує частина громадськості, естрадні зірки... Про те, чим шкодить природі вирубка ялин і сосен, зокрема, на Київщині, чому погано вирощувати хвойні дерева на продаж в «інкубаторах», чому неможливо боротися із незаконними вирубками лісів та як достукатися до українців, «Дню» розповів заступник директора Національного екологічного центру України Олексій ВАСИЛЮК.

- Пане Олексію, екологи стверджують, що боротьба із незаконними вирубками ялин і сосен результатів не дає. Чому?

- Боротися з вирубками нині немає можливості ні у нас, ні у Державної екологічної інспекції, тому що це відбувається стихійно і нею займаються сотні, а то й тисячі людей в Україні. Їх проконтролювати неможливо. Єдине, що робиться - перед самим Новим роком міліція частково контролює дороги. Тобто, коли везуть масові партії, робиться перевірка автомобілів. А саму вирубку немає ресурсів контролювати. Наприклад, у Києві є 53 тисячі гектарів лісу та... сім контролюючих інспекторів, які займаються і контролем лісів, і контролем порушень на ринках, і відслідковують забруднення атмосфери, і борються проти жорстокого поводження з тваринами - і всім-всім. Зрозуміло, що вони не можуть впоратися. Стільки ж інспекторів є в Київській області... Зробити можна одне: переконати людей не купувати ялинки, бо попит породжує пропозицію. Певні успіхи в пропаганді є, тому що минулого року дуже багато дерев на ялинкових базарах в кінці сезону люди покинули - можливо, третина залишилася непроданою. Це показник, що люди відмовляються від живих дерев. У Києві та Дніпропетровську в метро з’явилася соціальна реклама, яка закликає людей відмовитися від купівлі живих дерев. Вже частіше на цю тему з’являються матеріали в ЗМІ, сюжети на телебаченні, радіо.

Головне - переконати людей, адже використовувати живі дерева - це не наша традиція, це привнесення, якому в нашій обрядовій системі немає місця. Історично вперше в нас з’явилися гілки ялин і сосен після наказу Петра І прикрашати ними будинки і двори під час новорічних свят. Мова йшла суто про гілки, при цьому їх не наряджали. Альтернативи живим ялинкам і соснам - очевидні. Є дерева, які продаються в глечиках і після новорічних свят стоятимуть на дачі чи в іншому місці (багато хто саджає їх у лісах). Багато людей вже віддають перевагу саме таким ялинкам - так вони роблять ще й добру справу. (виділено Михалыч)Ще один вихід - штучна ялинка, яка служитиме довше. Але справа навіть не в тому - адже людина таким чином робить користь природі.

- Ви можете сказати, скільки під Новий рік в Україні вирубується ялинок і сосен?

- Це важко. Наприклад, торік у Києві було 90 ялинкових базарів. Лише на базарі на Подолі продавалися десятки тисяч дерев. Після свят ми оцінили, що близько 10 тисяч дерев лише тут залишилися непроданими. А скільки людей вирубують дерева в лісі й стоять на трасі, біля метро, в районних центрах, навіть у селах! Я не наважуся називати цифру, тому що в Україні - 60 тисяч населених пунктів і реалістично оцінити обсяги торгівлі неможливо.

- Якої шкоди природі ми завдаємо, щорічно вирубуючи сотні тисяч ялинок?

- Є дуже багато аспектів. Однаково шкідливо зрубати молоде дерево чи спиляти його верхівку - після цього воно не може рости, хоча намагається пускати бічні гілки. Хвойні ліси, як правило, мають зімкнуті крони, і, якщо одиноке дерево ще може пустити верхівку, розгалузившись з бічних гілок, то в лісі, де зімкнуті крони, деревам це важко робити. Фактично це дерево приречене. Інший варіант - вирощування дерев на спеціальних плантаціях (їх найбільше в околицях Києва). Всі розповідають, що ялинки такі вирощувати зовсім не шкідливо. Насправді це не так. Ці плантації юридично вважаються лісами, але територія використовується як город - там немає підліску, лісової рослинності, там не можуть жити лісові тварини, там порушений грунт. Справа в тому, що в місцях, де порушений ѓрунтовий покрив, з’являються різні рослини, які потім «глушать» інші рослини - порушують природний баланс. Тож території, які юридично вважаються лісом і не виконують його функції, сприяють порушенню екологічного балансу. Ще за рахунок цих територій лісники звітують, яка в нас велика площа лісу. Звісно, це незначна частка, але додає до загальної брехні «аргумент». Нині обговорюється питання, щоб у Київській області виділити додаткові три тисячі гектарів на такі посадки у Володарському районі. Хочеться, щоб цього не сталося...

Наступна проблема - що в Київській області на цих територіях саджають суто ялини чи сосни, там немає інших дерев. Але так склалося, що Київщина - це територія, яка має бути зайнята дібровами. Ситуація така, що більшість лісів Київщини посаджені штучно (тих же, що ростуть тут споконвічно, які не були рубані, майже немає). Це або сосни, або грамотніше посаджені за радянських часів змішані ліси. В таких лісах, де можуть мешкати тварини, які споконвіку тут водилися, ще зберігається певним чином природний баланс. Натомість коли саджають тільки ялини чи сосни - це фактично чорні діри. Їдучи трасою, можна побачити плантацію та подумати: «Як красиво!» Насправді для природної екосистеми - це шмат землі, на яких живуть приречені деревця. Тому ми категорично проти такої заміни дібров на Київщині та значній частині Полісся на хвойні «ліси», а вирощування дерев на продаж - це частина цього процесу.

- Якщо ви не покладаєтеся ні на міліцію, ні на екологів, то хто може допомогти врятувати природу?

- Не буде перебільшенням сказати, що нині на будь-яку природоохоронну проблему, в якій задіяно багато людей, як-от проблема торгівлі первоцвітами чи жорстоке поводження з тваринами, - найбільший важіль впливу мають ЗМІ. Тому що в ситуацію залучений весь народ, а на його світогляд потрібно впливати. Також є ще інший шлях, яким нині йдуть багато організацій. Це екологічне виховання дітей. З кожним роком в Україні все частіше проводяться різноманітні конкурси з виготовлення ялинкових прикрас з альтернативних матеріалів та власне ялинок. Торік я бачив шикарну стильну ялинку, зроблену із зеленого килима. Якщо надалі розвинути в нас екологічну освіту та пропаганду, то діти, коли виростуть, вже не будуть так ставитися до ялинки, як нині дорослі, а по-друге, це буде поштовхом для творчості.

Це буде непоганим виходом із ситуації, коли українське екологічне законодавство (дуже гарне) не виконується. Якщо поглянути на Європу, то там піти в ліс і зрубати дерево - це дикість. Більшість ялинок, які використовуються в новорічні свята, в тому числі й на центральних площах, там є штучними. Всі цим пишаються. В Україні ж тільки окремі обласні центри, зокрема, Кривий Ріг, Запоріжжя, Херсон ставлять в місті штучні центральні ялинки. Торік у Києві міська влада публічно нам пообіцяла, що з 2009 року центральна ялинка буде штучною. Була ціла кампанія - люди писали листи в КМДА з проханням відмовитися від нищення дерев та дати приклад обласним центрам. Але, як вже з’ясувалося, на Майдані знову буде жива ялинка. Тому ми поганої думки про міську владу - ще гіршої, ніж були. Сподіваємося, що коли про це всім розкажемо, то хоч наступного року перестануть вирубувати дерева для центральної ялинки столиці.

Автор: Оксана МИКОЛЮК